Вже понад десять років на мистецьких виставках Харкова та України шанувальники живопису та графіки можуть бачити роботи, підписані монограмою АСК. Іноді ці роботи вишиковуються у великі серії з звучними назвами, що інтригують: «Двадцять п'ятий кадр», «Телепортація», «Рефлексія польоту». Іноді це поодинокі роботи, які, водночас, пов'язані між собою численними смисловими, пластичними чи асоціативними нитками-провідниками. Характерна риса багатьох із них – «колажність», сплетення абстрактного і цілком пізнаваного, реального. Але поруч із цими складно організованими графічними аркушами чи мальовничими полотнами глядач може бачити роботи у суворій академічній манері, атрибуція яких було б утруднено, якби не знайома монограма. Монограма належить художнику Андрію Станіславовичу Кремінському.
Андрій Кремінський народився у сім'ї художників у Харкові; з цим містом пов'язана його особиста та творча біографія. Він пройшов тривалу та серйозну професійну підготовку: дитяча художня школа, художнє училище; після училища – навчання у Харківській державній академії дизайну та мистецтв, магістратуру якої він закінчив з відзнакою у 2008 році. Ще під час навчання як активний учасник багатьох виставок він був прийнятий до Спілки художників України. Наразі він працює викладачем спеціальних дисциплін Харківського художнього училища.
Мистецтвознавцям ще належить осмислювати творчість Андрія Кремінського. Напевно, їм доведеться шукати терміни, які визначатимуть його основні характеристики та тенденції. Сам автор більшість своїх робіт називає символічними композиціями, а стосовно свого методу іноді вживає термін «абстрактний експресіонізм». Насправді діапазон смислів та композиційних рішень цих робіт настільки широкий, що навряд чи може бути втиснутим у рамки одного визначального терміна. Мальовнича тканина багатьох творів Кремінського – це з'єднання зображень, що постійно вислизають, предметів, що майнули в поверхнях якогось кристала або видозмінених за допомогою оптичного приладу. Раптом цей оптичний апарат фокусується на якомусь об'єкті; тоді на полотні з усією опуклістю виростає кінна статуя кондотьєра Коллеоні, виникають стіни венеціанських палаццо, або львівських соборів, у бузковому серпанку вимальовується харківський «Дзеркальний струмінь», а в тремтячому червоному мареві з'являється кабаре. Можна було б сказати, що ці роботи «калейдоскопічні», якби їм не була властива цілісність та організованість. Діапазон композиційних рішень та пластичних засобів, які пропонує автор, надзвичайно широкий: від відвертої, майже дитячої спрощеності до складних геометричних просторів із грою масштабів та візуальними ефектами.
Деякі роботи Кремінського видають у ньому дизайнера, дивлячись на інші, здається, що їх писав театральний художник, а іноді це чисто декоративні композиції, вирішені навмисне «площинно», із завищеним кольором. Вражає різноманітність мальовничих та графічних технік майстра: від олії та пастелі до офорту, трафаретного друку та цифрової графіки. Але, незалежно від обраних художником матеріалів і технік, у його роботах прочитується особливий, властивий лише алгоритм створення композицій. Початковим «поштовхом» може бути все, що завгодно: живе спостереження, музична тема з «Дон Кіхота» Мінкуса, наукова стаття, спогад про фільм, натурна замальовка, фрагмент сновидіння, фотографія, оптичний ефект, майже мимовільний, несвідомий рух олівця по паперу . Кремінський вміє бачити абстрактне в реальному та реальне в абстрактному. Мальовничий хаос миттєво стає картиною нічного міста після того, як митець вносить кілька точних, майже філігранних мазків: з'являються силуети вікон, маленька фігурка під парасолькою на автобусній зупинці, вулична реклама.
Мова абстрактної картини дає привід для багатьох інтерпретацій. Але автор має чітку концепцію: він легко може розповісти про неї, провести глядача по складному лабіринту своєї композиції, при цьому не наполягаючи на однозначному прочитанні.
У робіт Кремінського є ще одна незаперечна перевага: вони чудово вписуються в житловий інтер'єр. Із цим пов'язаний високий запит на них. Твори художника знаходяться у приватних колекціях України, Росії, Білорусі, Німеччини, Швейцарії, США, Ізраїлю.
Наразі Андрій Кремінський перебуває на творчому піднесенні. Він є активним учасником художніх виставок різних рівнів. А в його майстерні – ще багато робіт, які ще чекають на свою зустріч із глядачами.
Ю.Дятлов